Вітаю Вас Гість!
Четвер, 28.03.2024, 11:14
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Категорії розділу

Новини сайту [185]
Тут будуть розміщуватися короткі новини з життя нашого сайту
Програмне забезпечення [16]
Інформація про програмне забезпечення яке можна використати на уроках інформатики
Конспект [44]
Цікаві та необхідні матеріали для вчителів інформатики
План-конспект уроків [8]
Плани-конспектів уроків інформатики, та все що використовується під час уроку
Наболіло [1]
Проблеми, вирішення, спори та інше.... Одним словом НАБОЛІЛЕ!

Календар

«  Січень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Наша кнопка

Не забудьте розмістити нашу кнопку на Вашому сайті!
Сайт для підтримки вчителів інформатики


Друзі сайту

Сайт Старосалтівської гімназії Kачественный сервер шаринга, Большой выбор пакетов, Предложение для диллеров, Доступные цены http://shara.tv

Пошук

Користувальницький пошук

Наше опитування

Євроінтеграція?
Всього відповіли: 194

Архів записів

Банк ONLINE

Головна » 2009 » Січень » 28 » Історія виникнення "собачки" -@
10:51
Історія виникнення "собачки" -@
Історія знаку @ бере початок, нібито, ще в середньовіччі, коли ченці — хранителі стародавніх знань і рукописів — займалися перекладами і переписували трактати — у тому числі і написані на латині. У латині уживається сполучення "ad", що в перекладі на сучасний англійський означає "at" ("на", "в", "до") — і указує на приналежність, напрям і наближення. У шрифті, використовуваному ченцями, буква "d" мала невеликий "хвостик", що робило її схожою на цифру "6" в дзеркальному віддзеркаленні. Так "ad" досить швидко перетворилося на @.У XV столітті @ з'являється знов. Іспанські купці використовували цей знак як скорочене найменування міри вагів — "arroba" (це приблизно 11,52 кг або 25,40 фунтів)

Цікаво, що ця міра використовувався для позначення ваги худоби і вина.

У епоху Відродження @ став використовуватися для позначення ціни, а в епоху індустріальної революції (час капіталу, перших бірж, верстатів і так далі) @ став незмінно зустрічатися в бухгалтерських звітах. Так "собачка", разом з $, #, % і іншими "рахівницькими" знаками з майже забутою семантикою перекочувала на клавіатуру.

"Собачка" мирно чекала своєї зоряної години, поки на неї випадково не впав погляд Рея Томлінсона (Ray Tomlinson), дослідника з американської компанії BBN Technology.

Тут треба відступити і сказати пару слів про те, чим займався Томлінсон і чому його вважають не тільки винахідником електронної пошти, але і власне знаку @, хоча ні тим, ні іншим він не є. Компанія BBN Technology, в якій працював Томлінсон, в кінці 60-х стала однією з учасниць проекту ARPANet — мережі комп'ютерів, безпосередньої попередниці Інтернету — який вівся за замовленням міністерства оборони США.

В ті роки програми, що дозволяють передавати файли і послання від одного користувача до іншого, вже існували. Але відправник і одержувач користувалися одним комп'ютером. Найшвидший модем працював тоді в двісті разів повільніше сучасного стандартного, який "качає" із швидкістю 56,6 Кбит/сек.

Томлінсон якраз займався розробкою поштових програм і створенням віртуальних поштових скриньок. Власне, віртуальна поштова скриньку була файлом, який відрізнявся від звичайного файлу тим, що користувачі не могли виправити текст — тільки додати. У операції використовувалися дві програми — SNDMSG для відправлення і READMAIL для читання.

Нова програма, яку написав Томлінсон, складалася з 200 рядків коду і була комбінацією SNDMSG, READMAIL і протоколу CPYNET, що використався в ARPANet для відсилання файлів на видалений комп'ютер. Перше послання Томлінсона було відправлене з одного комп'ютера на іншій, що стояв в цій же лабораторії.

На "перегонку" файлу і експерименти у Томлінсона пішло пів року, перш ніж він відправив послання з своєї лабораторії на комп'ютер, який був дійсно, видаленим.

Можливо, другим комп'ютером був один їх тих небагатьох, що входили в ARPANet. Природно, про подію не повідомляли диктори CNN і ніяких презентацій і нагороджень не було. Про те, що у Томлінсона дещо вийшло, знали не більше декількох сотень колег, що мали доступ до "прамережі".

Тепер повернемося до наших "собачок". Томлінсон використовував клавіатуру моделі 33 Teletype, і одного прекрасного дня він кинув на неї погляд у пошуках значка, який, по-перше, не міг би зустрітися ні в одному імені або назві і який, по-друге, міг би відокремити ім'я користувача від імені комп'ютера. Це повинен був бути універсальний алгоритм: ім'я — знак — місце.

Крім букв і цифр на клавіатурі були і знаки пунктуації, серед яких затесалася і "собачка". В ті часи (до 1971 року, коли модель клавіатур була змінена), подібні знаки розташовувалися в другому ряду зліва.

@ був найбільш вірним рішенням алгоритму. Як пізніше говорив сам Томлінсон, якому все життя дошкуляли журналісти, це був єдино можливий вибір. Говорять, саме у цей момент "собачка" явила світлу свою морду, дійсно, виявившись простою, чіткою і адекватною своїй місії.

Справжнє народження @ пережила в 80-х, коли почалася комп'ютерна революція — ПК вишли за межі лабораторій, і в 90-х, коли з'явилися перші веб-браузери. @ сподобалася користувачам, і навіть розповідають, що є відповідний дорожній знак.

Етимологія слова "собачка" заплутаніша. Вважається, що тільки російські користувачі називають знак цим ім'ям. Нібито @ по-корейські означає равлика, по-фінські — сплячу кішечку, по-угорськи — черв'яка, по-китайськи — мишеняти, по-шведськи — булочку з корицею.

До речі, приблизно через рік після описаних подій — в 1973 році — Вінтон Серф (Vinton Cerf) із Стенфорда і Боб Кан (Bob Kahn) з DARPA винайшли протокол, який пізніше отримав назву TCP/IP. Про це теж довгий час говорили тільки у вузьких колах.

Історія Інтернету — це історія забутих імен, хоча майже всі першовідкривачі, що мають до нього відношення, живі. Тому, думаємо, буде правильним хоч би згадати людей, які довели e-mail до сучасного вигляду

Це Дуглас Енгельбарт (Douglas Engelbart), який не тільки винайшов комп'ютерну мишу, але і створив першу систему обміну текстовими повідомленнями, після чого Томлінсон надав їй вигляду поштового конверта з графами "куди", "кому" і самим текстом листа. Далі програма допрацьовувалася Лоуренсом Робертсом (Lourence Roberts), який передбачив перегляд списку всіх листів, вибіркове читання потрібного повідомлення, збереження листа в окремому файлі, пересилку іншому адресатові і можливість автоматичної підготовки відповіді

На сьогоднішній день народження електронної пошти вважається осінь 1971 року.

Історія@ — це ще і забавна епопея, пов'язана із змістом першого послання. Існує дві легенди із цього приводу.

Перша свідчить, що Томлісон набрав QWERTYUIOP — верхній ряд букв зліва направо в англійській розкладці. Із цього приводу "Радіо свободи" пише: "Журналісти стали наполегливо дізнаватися. Рей, людина не публічної професії, не зрозумів, що може зараз сказати історичну фразу ніби: "У першому електронному листі було написано "Ми віримо в бога" або "Я тебе люблю". Він чесно признався, що просто набирав на клавіатурі перші символи, що попалися, адже тоді він ще не міг знати, що лист — історичний. Але журналістові для статті потрібні родзинки. Не дуже сильно звучить "учений так і не пригадав, що було в першому електронному листі". Тому подивився репортер на свою клавіатуру і знайшов у верхньому ряду ряд заголовних англійських букв, що запам'ятовувався, — QWERTYUIOP". З тих пір інженер дотримується версії QWERTYUIOP і вважає за краще не сперечатися.

За другою версією, Томлінсон заявив, що написав цитату з геттісбергськой промови Аврама Лінкольна з приводу відкриття нового кладовища жертв громадянської війни 19 листопада 1863 року. Мабуть, пристаркуватий учений вирішив вже у відкриту баламутити з приводу хворого інтересу до тексту першого електронного послання, але і тут його почали навперебій з придихом цитувати. Вважається, що під час першого телефонного сеансу зв'язку Білл сказав в першу телефонну трубку своєму асистентові "Ватсон, зайдіть, ви мені потрібні". Буденно і тривіально. А дійсно, про що думається в "історичні моменти"? Ну вже не про Лінкольна, це точно…

Категорія: Конспект | Переглядів: 14079 | Додав: Администратор | Рейтинг: 4.4/9
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]