Головна » 2010 » Вересень » 29 » Про спецкурси та перепідготовку, або як довести що ти не верблюд.
12:20
Про спецкурси та перепідготовку, або як довести що ти не верблюд.
Добрий день, шановні колеги! Пройшло п'ять років і знову щастя- атестація та курси підвищення кваліфікації. Радісна пора можна відпочити від шкільних буднів, крику та галасу шкільного коридору. І Ви, як законопослушна людина, відправляєтеся до обласного центру (на тиждень! тобто 5 днів!) вчитися як потрібно вчити дітей. Одним словом - підвищення власної кваліфікації. Сучасними мірками це- підвищення компетентності вчителя!
За матеріалими вікіпедії: Підвищення компетентності - результат заходів, що направлені на одержання таких знань і навичок у окремих громадян, соціальних груп та ін., які дозволяють ввійти їм до глобального Суспільства Знань і в економіку, що заснована на засадах знання, а також приймати обгрунтовані рішення, адекватні їх потребам.
Все ніби чудово, але я не можу зрозуміти чому працюючи на ДЕРЖАВУ, в ДЕРЖАВНОМУ закладі (загальноосвітня школа) я повинен підвищувати кваліфікацію власним коштом. Адже, зацікавлена в моїй компетентності саме ДЕРЖАВА. Вона повинна забезпечити моє навчання та профінансувати його! Чи не так? А як Вам подобаються різноманітні СПЕЦ-курси! О скільки ж напридумували різноманітних курсів: основи веб-графіки, основи комп'ютерних презентації, основи програмування.... І цікаве те, що вести їх може лише той вчитель який пройшов відповідний курсу тривалістю 1-3 занять (3-15 годин), запратив за це з влансої кишені від 75 гривень та більше. На мою думку 5 років педагогічного інституту та постіна робота за фахом варті більшого. І для мене за 75 гривень послухати "абетку" - це марна трата часу та грошей. Можливо я не правий, тоді доведіть мені це!!!!
Це звісно правильно, що курси кваліфікації нічого гарного не дають. Причиною є унеможливлення заздалегідь вибирати курс та його рівень: ввідний чи поширений. А гроші на нас заробляються не тільки на курсах, а й на програмах, ДПА та ін. Учитель має багато обов'язків, але не має, як виявляється на практиці, ніяких прав. Всі це чудово розуміють, але що поробиш, кожен розбирається зі своїми проблемами наодинці.
Прочитав оце про Табачника. Рік пройшов. Табачник - вельми розумна людина, але й у нього вбачаються недоліки. Головний, на мій погляд, полягає в тому, що він зовсім не приділяє уваги середній школі, а займається тільки вищою. А тим часом його підлеглі таке витворяють із середньою, що, як то кажуть, й купи не тримається... Середня освіта котиться невідомо куди, а ми вважаємо, що йдемо до Європи. Може й йдемо, та тільки не вгору, а чомусь вниз повземо... Якщо проаналізувати сучасні вибрики різних райВНО та облВНО, то за голову схопишся. Одних паперів "дуже важливих" з райВНО у школу за день надходить більше сотні... А деякі заходи, що вимагають провести "зверху", потрібно звітувати "позавчора"! А що робиться з підвищенням кваліфікації вчителів? Курси підвищення подекуди вже платні... Й казати нема чого, бо всі це бачать і знають, але нічого вдіяти не можуть. так що як була школа при Ющенковських міністрах - "реформаторах", так вона й при Табачникові. Може й ще гірше, бо ми не стільки навчаємо та виховуємо дітей, скільки приймаємо участь у різних конкурсах та "важливих" заходах, які придумують десь "зверху". І не дай Господь не звітувати!
А що, у Вас не була спущена директива обласного відділу освіти брати участь в роботі Дніпропетровської Інтершколи? Сама по собі Інтершкола – затія непогана, бо йдеться підвищення комп'ютерної грамоти серед учнів, але розкриваєма нею тематика більше підходить для сільських шкіл, оскільки на початковому етапі навчання дублює шкільну програму: не секрет, що багато сільських шкіл погано лагодять з інформатикою унаслідок відсутності як матеріальної бази, так і підготовлених вчителів. Тому зрозуміло, що міські, які мають більше нагоди по доступу до інформації (напр., той же Інтернет) не хочуть купувати диски з уроками Інтершколи по 200 грн за штуку. Тим більше що той же об'єм знань вони кваліфіковано одержують в школі на уроках інформатики. Напрошується висновок, що вивчення матеріалу Інтершколи, яке у приказному порядку ініційоване облво, не обійшлося без особистої зацікавленості когось з обласного шкільного начальства. А й справді - начальницька заморочка - захоплення зайвою сертифікацією: вчителям пропонується пройти, як було оголошено, двох – триденний(!) процес навчання за свій рахунок, і в результаті одержати сертифікат, який дає право вважатися «просунутим» в даному предметі. Неначе диплом і регулярні курси підвищення кваліфікації не дають такого права. Тим більше що будь-який сертифікат вимагає підтвердження раз в два року (широка перспектива для сертіфікатодателей!). Прагнення досягти високого рейтингу шкіл привело до того, що деякі адміністрації шкіл вказали тим, що всім вчиться, починаючи з 4-го класу, написати наукові роботи для Малої академії наук! Всі школярі масово рвонули в Інтернет здирати реферати, щоб видати їх за свої дослідження, батьки малих, відірвавшися від насущних справ, сіли писати своїм чадам «наукові» роботи. Хіба таким чином не нівелюється сам підхід до наукової роботи, яка припускає дослідження матеріалу, узагальнення на основі досліджень і досягнення якогось результату? Хіба це не формує у дітей і батьків неприємне, м'яко кажучи, відношення до таких занять? Багато чого дивного робиться нині в освіті… А ще треба сказати і про виховання. Сучасний виховний процес зводиться до великої кількості заходів, грішить заорганізованістю, але у дітей, не дивлячись на це, переважають споживацькі настрої, небажання брати на себе відповідальність за будь-яку справу, помітне прагнення щось мати, не докладаючи до цього особливих зусиль. Введення 12-балльной системи оцінювання привело до того, що учні в масі своїй вимагають оцінку не нижче 8 балів, хоча по старій системі їм ставили 3 бали, і вони це сприймали нормально…
Ответ: Ну у Вас також "весело". А далі ще "веселіше" буде. Усі заклади безперевної освіти переведені на "госпрозрахунок". Тому триденні курси за рахунок вчителів це їхня зарплата. Всі знають що для більшості ці триденні курси просто сміх. Наприклад, вчитель фізкультури через три дні курсів становиться сертифікованим викладачем фізики, інформатики та інше. А люди по пять років навчаються щоб бути спеціалістом в даній галузі. Маразм!
Всі СПРАВЖНІ вчителі це розуміють. Лише ті, хто на цьому заробляють могли придумати таке "підвищення кваліфікації". Але хто нас чує? Кому Ми потрібні? Адже на наших роботах вони пишуть посібники, книги, дисертації !!!
Чому лише одна людина? Нас багато - розуміючих це. Найкращі курси - робота у школі. Але кому це поясниш?
Ответ: Саме так. А з новими правилами курси та різні двогодиннні "спецкурси" за 100 гривень є норма життя. Всі заклади, що надають ці курси, працюють за схемою "чим більше курсів- тим вища зарплата". А ми з вами їхні "спонсори"!
Добрий день, шановні колеги! Пройшло п'ять років і знову щастя- атестація та курси підвищення кваліфікації. Радісна пора можна відпочити від шкільних буднів, крику та галасу шкільного коридору. І Ви, як законопослушна людина, відправляєтеся до обласного центру (на тиждень! тобто 5 днів!) вчитися як потрібно вчити дітей. Одним словом - підвищення власної кваліфікації. Сучасними мірками це- підвищення компетентності вчителя!